Секстинг: що треба знати та як запобігти сумним наслідкам

Секстинг — пересилання особистих фото, відео й текстових матеріалів інтимного характеру. Секстинг стає нормою серед дорослих, але діти наслідують цей приклад і хочуть проявити себе — це виклик, бо дозволяє дослідити свою сексуальність, інколи отримати компліменти чи виявити довіру. До того ж діти можуть вважати, що секстинг безпечніший за сексуальні стосунки, і хибно думати, що ці матеріали ніхто ніколи не побачить.

Обговорюємо правила безпеки з дітьми

1. «Будь ласка, не поширюй зображення інтимного характеру. Якщо хтось із твоїх знайомих чи незнайомих переслав інтимні фото — одразу видаляй».

2. «Ігноруй прохання відправити комусь твоє інтимне фото. Якщо людина справді цінує ваші стосунки, то зрозуміє тебе й більше не проситиме. Потенційний ризик дуже високий, навіть якщо ти знаєш людину в реальному житті».

3. «Блокуй користувачів, які змушують тебе почуватись некомфортно чи розмовляють з тобою так, що тобі це неприємно».

4. «Секстинг — це частина здорових і романтичних стосунків. Так, для когось це весело й ризиковано. Але пам’ятай, що такі зображення можуть потрапити до широкої аудиторії без твого бажання і дозволу».

5. «Якщо хтось показав тобі інтимне фото знайомої людини, розкажи їй про це. Не критикуй і не ображай, а просто проінформуй, що такий матеріал є в доступі».

Про що ще варто поговорити?

Розкажіть дитині, що секстинг є незаконним, а такі зображення дуже важко видалити після публікації.

Поділіться реальними історіями про секстинг і не перетворюйте розмову на сварку й приниження.

Частіше повторюйте, що ви підтримаєте дитину, що б поганого з нею не трапилось.

Навчіть дитину використовувати тест білборда. Це потрібно для того, щоб вона відповідальніше ставилася до матеріалів, які відправляє та публікує.

1. На трьох стікерах одного кольору попросіть дитину написати свої особливості, якими вона пишається: риса характеру, колір волосся.
2. На трьох стікерах іншого кольору попросіть написати свої життєві перемоги: вміння плавати, прочитану книгу.
3. На останніх трьох стікерах нехай напише свої секрети. Якщо не хоче їх писати — можна позначити умовним знаком: сердечко, пташка, зірочка.
4. Запропонуйте ліворуч на стіні повісити стікери, на яких дитина записала свої особливості, і прочитати їх. А праворуч прикріпити стікери, на яких записані перемоги, і також їх прочитати. Далі запропонуйте уявити, що вільне місце посередині — це білборд для закладу освіти , і все, що на ньому зараз з’явиться, ПОБАЧАТЬ УСІ.
5. Запитайте, чи хоче дитина прикріпити на цей білборд стікери зі своїми секретами. Переважно діти відмовляються. Слід пояснити, що це добре, і вони не повинні цього робити. Якщо дитина все ж бажає прикріпити «секретні стікери», поясніть, що приватна інформація може бути відома тільки вузькому колу людей — наприклад, батькам чи родичам.