Рекомендації щодо поведінки під час карантину

1.Критичне мислення. Усвідомити, що є речі, на які я не можу впливати, не можу змінити. Зрозуміти, що лежить в «полі мого впливу» (зупинити коронавірус я не можу, але можу дотримуватись гігієни та самоізолюватись). Для того, щоб не ставати рознощиком емоційного зараження – не репостити і не поширювати в родині неперевірену інформацію. Утримуватися від непродуманих коментарів, фото і відео, які можуть згубно впливати на людей з менш критичним мисленням.

2.Інформаційна гігієна. Постійне занурення у стрічку новин лише підвищить тривогу. Обрати два – три джерела інформації, яким довіряєте, і обов’язково аналізувати отримані дані. Тримати баланс між емоційністю та раціональністю. Не проводити в інформаційному потоці більше 1 години на день. Дивитися новини 1 або 2 рази на день. Виділяти для цього окремий конкретний час (наприклад, кожен день з 15:00 до 16:00). Краще не робити це зранку, перед сном і на голодний шлунок.

3.Створення щоденного ритуалу (для когось – кава в певний час / заняття з йоги / онлайн відвідування музею чи опери).

4.Позитивні емоції. Підходить все, що покращує настрій. За допомогою мобільних гаджетів, соціальних мереж зранку ділитися один з одним життєстверджуючими відео: фрагментами класичної музики, відео тварин, тощо. Тільки це не повинно перетворитися в «масовий забіг»: наприклад, тільки з 9 до 10 ранку «створюємо настрій».

5.Перенаправити тривогу. Зайнятись корисним або тим, що приносить задоволення. Читання, медитація, малювання, спорт, handmade. Навчатися новому (курси онлайн). Розписати і заповнити весь свій час таким чином, щоб все мало сенс, оскільки байдикування є живильним середовищем для виникнення панічних фантазій.

6.Спілкуватися з близькими, родичами, знайомими які знаходяться на відстані (дистанційна підтримка в месенджерах і відеозв’язок).

7.Оптимізувати закритий простір. Ситуації «закритого простору», коли вся сім’я перебуває вдома більше часу, ніж раніше (на вихідних) є дещо незвичною. Відповідно виникає необхідність по новому вибудовувати і стосунки, і спілкування, і побут тощо:

-вміти говорити (необхідно висловлювати побоювання, які виникають: проблеми з бізнесом, проблеми зі здоров’ям, скорочення все що турбує. Не треба боятись почуттів. Адже, боятися, відчувати безсилля – це нормально. «Відключити почуття» означає перестати бути в контакті з собою. А це значить, що колись почуття «вибухнуть» і їхня сила буде деструктивною. «Дозвіл» на негативні емоції знижує напругу;

-побут (перерозподілити «соціальні» ролі у побуті, у всіх членів родини мають бути певні обов’язки по дому);

-робочий графік, який структурує день (розуміти, що протягом дня у нас має бути час на роботу, побут, відпочинок, спілкування і навчання з дітьми, фізичні вправи тощо).

8.Саморегуляція. Керувати власним психоемоційним станом, наприклад за допомогою таких прийомів:

- «Природні» прийоми (гумор, думки про щось хороше і приємне (наприклад, що зробимо, коли карантин завершиться), різні рухи типу потягування, розслаблення м’язів, перегляд фотографій);

- Самонакази – короткі розпорядження, які людини дає сама собі, застосовуються, коли треба себе поводити відповідним чином, але є певні труднощі з організацією власної поведінки (наприклад: «Заспокойся!» або «Не піддавайся на провокацію!» тощо).

- Вправи для м’язової релаксації, різноманітні дихальні вправи тощо. Наприклад, так зване «дихання по квадрату»: на 1,2,3,4 вдихаємо повітря, на 1,2,3,4 затримуємо дихання, на 1,2,3,4 видихаємо і знову на 1,2,3,4 затримуємо дихання. Якщо виконувати цю вправу кілька хвилин – хвилювання знижується.

9.Сон. Повноцінний відпочинок вночі. Відкладати гаджети за 1 годину перед сном.

 10 НАЙВАЖЛИВІШИХ ПРАВИЛ ОНЛАЙН-КОМУНІКАЦІЇ

1. Зустрічають за ім’ям.

Ваше ім’я — це візитівка. Уникайте таких нікнеймів як supermen_91 або ж vira_anime. Ім’я, прізвище та аватар профілю мають бути справжніми.

2. Коротко й по суті.

Якщо ви користуєтеся месенджером для робочого листування, не розділяйте повідомлення на декілька окремих. Наприклад, «Привіт», потім «Хочу тебе сповістити», потім «Сьогодні збори розпочнуться об 11». Пам’ятайте: повідомлення з несформованою думкою лише відволікає ваших співрозмовників. Є загроза, що останнє повідомлення, де й було головне послання, можуть не побачити.

3. Відповім пізніше.

Після того як отримали повідомлення, напишіть: «Дякую, я отримав лист». Якщо розумієте, що для повноцінної відповіді знадобиться час, теж повідомте про це. Наприклад: «Я дам відповідь через годину / завтра / ніколи». І ваш співрозмовник зрозуміє, що ви звернули увагу на його послання.

4. Аудіоповідомлення.

Якщо у вас немає попередньої домовленості, що ви можете надсилати одне одному голосові повідомлення — то їх надсилати не варто. 

5. Уважність до деталей.

Уникайте писати текст великими літерами — їх заведено вважати криком. Уникайте перенасичення смайликами та стікерами. Не ігноруйте автоматичну перевірку правопису. Коли ви паралельно спілкуєтеся в декількох месенджерах із різними людьми — будьте уважними.

6. Соціальні мережі.

Соціальні мережі — не найкраще місце для ділового листування. І на це є кілька причин. По-перше, в соціальних мережах люди здебільшого відпочивають. По-друге, там більше шансів на те, що ваш лист просто не побачать. До речі, згадайте, коли ви востаннє переглядали теку «інші» в месенджері.

7. «7−38−55».

Через вербаліку (слова) людина сприймає тільки 7 % інформації. Це ваші листи й повідомлення. 38 % — це паравербаліка (тон і голос). Вона працює, коли ви розмовляєте телефоном. 55 % — це невербаліка (жести й міміка). Іншими словами, повну інформацію людина отримає тільки при особистій зустрічі. Якщо у вас виникає підозра, що людина вас не зрозуміла — телефонуйте або просіть про зустріч.

8. Великі файли.

Хмарні технології — це не майбутнє, а сьогодення. Якщо вам треба надіслати файл, що займає кількадесят мегабайтів, користуйтеся спеціалізованими сервісами та файлообмінниками. У листі варто додати не сам файл, а лише покликання на нього.

9. Нічні повідомлення.

Писати повідомлення вночі — ознака поганого тону. Якщо ви можете надіслати повідомлення зранку — так і зробіть. Цінуйте чужий час і сон. Є лише два винятки: це питання життя і смерті або ж ви попередньо домовилися зі співрозмовником про нічний чат.

10. Безпека в інтернеті.

Не відкривайте файли, які надіслали невідомі вам люди. Ви не можете знати, що ці файли насправді містять. Там можуть бути віруси або фото, відео з «агресивним» змістом. 

 

10 жовтня – Всесвітній день психічного здоров'я!

ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я – це стан добробуту, в якому людина здатна реалізовувати свій потенціал; долати щоденні стреси; ефективно й плідно працювати; робити внесок в життя своєї спільноти.

Всесвітній день психічного здоров’я відзначається з 1992 року, з ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я (World Federation for Mental Health). 

Всесвітня організація охорони здоров’я заявила, що в наші дні на планеті існують більше 450 мільйонів людей, які страждають психічними захворюваннями. А в західних країнах кожна сьома людина є або параноїком / шизофреніком, або схильна до депресій і алкоголізму.

Метою Всесвітнього дня психічного здоров’я є скорочення поширеності депресивних розладів, шизофренії, хвороби Альцгеймера, наркотичної залежності, епілепсії, розумової відсталості, кількості вживання психотропних речовин і самогубств, питання і проблеми допомоги людям, що страждають на психічні розлади, поширення інформації про ефективні методи для профілактики, медичного лікування і запобігання щодо психічних відхилень, соціальної адаптації.

Зростанню захворюваності сприяють інформаційні перевантаження, політичні й економічні катаклізми в країні, а провісниками захворювань є стреси.

Сучасне життя само по собі сприяє стресам: зміни в житті політичному, економічному, негаразди на роботі, та й просто поїздка в громадському транспорті призводять до того, що людина зі своїми стресами починає миритися, а так і до депресії недалеко.

Стреси стали складовою частиною життя сучасної людини. Люди борються з ними, не замислюючись про те, що потрібно не боротися, а не допускати їх.