СНІД – сучасна проблема людства 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом 1 грудня світ відзначає день боротьби з СНІДом та толерантності з ВІЛ-позитивними людьми. За останні роки розповсюдження ВІЛ-інфекції серед підлітків та молоді набуло характеру епідемії. Безумовно, СНІД – це трагедія для всієї людської спільноти. У суспільстві ми повинні з особливим співчуттям і підтримкою ставитися до людей з ВІЛ, адже найчастіше вони відчувають себе самотніми у боротьбі зі страшною недугою. Сьогодні вже немає людини, яка б не чула про ВІЛ, СНІД. Багато людей в Україні вважають себе обізнаними з цього питання. Проте більшість молодих людей вважають, що ця проблема – це щось далеке, що вона їх не стосується і не буде стосуватися в майбутньому. Факти доводять протилежне – кожного року фіксують все більше випадків захворювань на СНІД. Незважаючи на успіхи медицини, ВІЛ/СНІД все ще залишається невиліковною хворобою. Соціальні контакти з ВІЛ-позитивними і сьогодні супроводжуються міфами та безпідставними страхами інфікування. Допоки не існує вакцини чи можливості лікування, основними завданнями профілактичної роботи залишаються: розповсюдження інформації; захист себе та інших; розвиток поведінкових навичок. ВІЛ-інфекція – це одне з хронічних вірусних захворювань, викликане вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), що призводить до глибокого порушення імунної системи, яке визначають медичним терміном «імунодефіцит». Коли ВІЛ потрапляє в організм людини, він проникає у клітини імунної системи та руйнує їх. Перебуваючи в клітинах, вірус «маскується», тобто стає невидимим для імунної системи. Мішенню для ВІЛ в організмі людини є лімфоцити, які мають на своїй поверхні CD4-рецептори. Такі лімфоцити називаються CD4-лімфоцити. Стійкість ВІЛ у зовнішньому середовищі • В сухій плямі крові, яка містить ВІЛ, активність вірусу зникає протягом кількох діб. • У великій кількості крові при температурі 23–27 °С активність вірусу зникає через 15 діб. • У продуктах крові, призначених для переливання, вірус може залишатися активним протягом багатьох років, у замороженій сироватці крові – до 10 років. • ВІЛ швидко гине при використанні дезінфекційних засобів, ультрафіолетового випромінювання. При нагріванні вище 56 °С вірус втрачає активність через 30 хвилин. Як передається ВІЛ Шляхи передачі ВІЛ-інфекції 1. Статевий 2. Гетеросексуальний, гомосексуальний - (при будь-яких формах статевих контактів). 3. Парентеральний 4. Через кров та інші біологічні рідини При переливанні інфікованої крові або її компонентів. При використанні кров’ю, інфікованою ВІЛ, шприців або інструментів. При пересадці органів, інфікованих ВІЛ. Інфікування через пошкоджену шкіру або слизові оболонки людей, які контактують з кров’ю та деякими іншими біологічними рідинами людей, які живуть з ВІЛ. 5. Від матері до дитини (перинатальний) Вертикальний - під час вагітності через плаценту. Під час пологів. Горизонтальний - при грудному вигодовуванні дитини. ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ НЕ ПЕРЕДАЄТЬСЯ ПОБУТОВИМ ШЛЯХОМ: • при дотиках, рукостисканнях, обіймах; • через поцілунки; • при спільному проживанні в одній квартирі; • через посуд; • через їжу; • через постільну білизну, іграшки; • через повітря (зокрема при чханні та кашлі); • при купанні у воді; • через ручки дверей, крани, унітази; • через спортивне знаряддя; • через гроші; • при укусах комах або тварин. Перебіг ВІЛ-інфекції Імунна система дорослої ВІЛ-інфікованої людини протягом перших декількох років після інфікування, незважаючи на шкоду, якої завдає вірус, працює порівняно добре. В цей час немає практично ніяких симптомів захворювання, за винятком збільшення лімфатичних вузлів та легких захворювань шкіри. Більшість дорослих людей на цій стадії захворювання не підозрюють, що вони інфіковані ВІЛ. Тільки через декілька років, коли імунна система стає слабкішою, з’являються прояви захворювання, які дають підставу запідозрити ВІЛ-інфекцію. Тривалий період, коли люди, які живуть з ВІЛ, почуваються добре, називають латентною, або прихованою, фазою захворювання. В дорослих людей вона може тривати до 5–8 років, а іноді й довше. Прогресування ВІЛ-інфекції, окрім опортуністичних інфекцій, може супроводжуватися значною втратою маси тіла (виснаженням), ураженням центральної нервової системи (ВІЛ-енцефалопатією), розвитком пухлин. Стадію захворювання, коли імунна система ВІЛ-позитивної людини є зруйнованою, називають СНІДом, а стани, які розвиваються на цій стадії, – СНІД-індикаторними. Відповіді на часті запитання 1. Чи існує можливість інфікуватися ВІЛ побутовим шляхом? Ні, інфікуватися ВІЛ побутовим шляхом неможливо. Всі види побутових контактів із ВІЛ-позитивними людьми не можуть призвести до інфікування ВІЛ. ВІЛ-інфекція не може бути перешкодою спільному проживанню, використанню предметів побуту, посуду та ін. Всі види побутових контактів – рукостискання, дотики, обійми є цілком безпечними. 2. Чи означають терміни «ВІЛ» і «СНІД» одне й те ж? Ні, терміни «ВІЛ» і «СНІД» не є синонімами. ВІЛ – це вірус імунодефіциту людини, він викликає ВІЛ-інфекцію. СНІД означає синдром набутого імунодефіциту – це одна зі стадій ВІЛ-інфекції. В людей, які живуть з ВІЛ, не на всіх стадіях захворювання спостерігається порушення стану імунної системи, тобто є імунодефіцит. Тому не в усіх ВІЛ-інфікованих розвивається СНІД. Сучасне лікування ВІЛ-інфекції дозволяє запобігти руйнуванню імунної системи і розвитку СНІДу або сприяє відновленню імунітету. У випадках відновлення імунітету в людини зникають симптоми СНІДу, але вона залишається ВІЛ-інфікованою. 3. Чи всі діти ВІЛ-позитивних матерів інфікуються ВІЛ? Ні, не всі діти, народжені ВІЛ-інфікованими матерями, інфікуються ВІЛ. За умови відсутності профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини ризик інфікування дитини складає 35 %. Програма профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини дозволяє суттєво знизити цей ризик. Стратегічним завданням цієї програми є зниження ризику передачі ВІЛ від матері до дитини до 1–2 %, що надасть можливість майже всім ВІЛ-інфікованим жінкам мати здорових дітей. 4. Чи існує вакцина, що може запобігти інфікуванню ВІЛ? Ні, на жаль, не існує. Вчені багатьох країн світу працюють над створенням такої вакцини. Однак ефективність наявних наукових розробок ще не доведено. Впровадження таких вакцин у практичну медицину є питанням майбутнього, а не сьогодення. Ознайомитись із сучасним станом проблеми ВІЛ/СНІД у світі та Україні, сформувати толерантне ставлення до ВІЛ-інфікованих людей і розуміння шляхів запобігання розповсюдженню ВІЛ та подолання наслідків епідемії; сформувати розуміння того, що тільки здоровий спосіб життя, їх поведінка та вчинки є гарантом запобігання ризику Ви можете на відповідних сайтах: www.helpme.com.ua – Національна лінія телефону довіри з питань ВІЛ/СНІДу; www.ucdc.gov.ua – ДУ «Український центр контролю за соцхворобами МОЗ України»; www.msmua.org – МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні»; www.unaids.org.ua – ЮНЕЙДС, Об'єднана Программа ООН з ВІЛ/СНІДу. Також пропонуємо нові корисні ресурси з даної тематики: www.knowledge.org.ua – онлайн-платформа «Центр Знань», що об’єднує знання та досвід експертів, організацій з України, Білорусі, Молдови, Грузії та Азербайджану з питань профілактики ВІЛ-інфекції серед підлітків, в тому числі підлітків груп ризику. «Центр Знань», насамперед, створений для тих, хто працює у сфері профілактики ВІЛ серед підлітків. Платформа буде корисною для осіб, які приймають рішення, для соціальних дослідників, соціальних працівників, вчителів, батьків, а також і для самих підлітків. www.svidanie.org.ua – відеосайт, створений для того, щоб привернути увагу молоді до власної сексуальної поведінки. Це більше, ніж просто віртуальне побачення, в результаті якого користувач отримує повідомлення на особистий e-mail або мобільний з контактами клінік і закликом пройти тест на ВІЛ.
Що таке насильство?
Насильство - це застосування особою чи групою осіб засобів примусу щодо іншої особи чи групи осіб. Насильство – це дії, що принижують людську гідність, завдають шкоди здоров’ю, а іноді й життю. Насильство – це дії, які чиняться зумисно і спрямовані на досягнення певної мети.
Насильство – це дії, що спричиняють шкоду ( фізичну, моральну, матеріальну) іншій особі.
Як зупинити насильство
1. Ігноруй, не відповідай емоційно.
2. Дай агресору можливість зупинитися (наприклад: «Якщо ти не зупинишся, я буду змушений все розповісти дорослим»).
3. Залиш цю ситуацію, піди від неї в інше місце (наприклад, зміни свій маршрут). Це не ознака слабкості!
Попроси допомоги. Це не ознака слабкості чи боягузтва! Ти захищаєш себе, своє здоров’я, своє життя!
Якщо пункт 1 не спрацював, переходь до 2, якщо і він не спрацював, переходь до 3, далі – сміливо до наступного.
Зберігай рівновагу і спокій!!! Ти маєш право захищати себе!!!
Запитання:
Чи можна відповідати ударом на удар?
Відповідь:
Чи відомо вам, що після того, як один вдарив іншого, а той відповів ударом, конфлікт не вичерпаний? Адже, захист може бути різним, але він не повинен стати агресією. Агресія народжує агресію.
Умій володіти собою
1. Пам'ятайте: найкращий спосіб боротьби з душевним
неспокоєм - постійна зайнятість.
2. Щоб забути свої напасті, намагайся зробити приємне
іншим. Роблячи добро іншим, робиш добро собі.
3. Не намагайся змінювати чи перевиховувати інших.
Набагато корисніше й безпечніше зайнятися самовихованням.
Пам'ятай: кожна людина - така ж яскрава й унікальна
індивідуальність, як і ти, приймай її такою, якою вона є. Намагайся знайти в
людині позитивні риси, вмій бачити її достоїнства і в стосунках з нею спробуй
опиратись саме на ці якості.
4. Май мужність від щирого серця визнавати свої помилки.
Уникай зазнайства.
5. Вчися володіти собою! Гнів, дратівливість, злість
спотворюють людину. Егоїзм - джерело багатьох конфліктів. Виховуй в собі
терпіння, пам'ятай, що «рана заживає поступово». Не через дрібниці.
6. Будь-яка справа починається з першого кроку! Пам'ятай:
перешкоди нам даються задля нашого розвитку.
7. Людина, має необмежені можливості самовдосконалення,
причому в усіх галузях своєї життєдіяльності.
8. Будь толерантною особистістю.
Рекомендацii пiдлiткам, якi схильнi до правопорушень
1. Намагайся ставитися до iнших людей так, як хочеш, щоб ставились до тебе.
2. Дотримуйся норм законiв i моралi в сiм'i та суспiльствi.
3. Формуй у собi позитивнi потреби i погляди. Пам'ятай, що егоiзм i слабка воля прирiкають тебе на асоцiальнi вчинки.
4. Не уникай ритмiчноi i напруженоi трудовоi дiяльностi. Знаходь собi роботу, яка даэ змогу проявити себе та самоствердитися.
5. Намагайся уникати компанiй, здатних змiнити тебе, твiй свiтогляд, якi можуть втягнути у злочинний свiт.
6. Учись знаходити в собi найкращi риси, завжди спирайся на свою гiднiсть - це основа поваги до iншоi людини.
7. Сформулюй для себе найближчi й далекi життэвi цiлi - це могутнiй фактор твого розвитку.
8. Уникай самотностi, не занурюйся в себе пiд час усвiдомлення своiх неправомiрних учинкiв (дiй).
9. Люби себе будь - яким. Формуй у собi позитивну самооцiнку, вчись опановувати себе, стримуватися. Не давай волi своiм природним реакцiям, учись виражати емоцii гiдно.
Рекомендацii пiдлiткам - як уникнути конфлiктiв
1. Не розмовляйте одразу з людиною у збудженому станi.
2. Перед тим, як сказати про якусь неприэмнiсть, подивiться на це очима опонента.
3. Не приховуйте свого доброго ставлення до людини, висловлюйте схвалення ii вчинкам.
4. Змушуйте себе мовчати, коли вас утягують до дрiбних сварок.
5. Учiться поводитися гiдно, говорити спокiйно, ввiчливо, доброзичливо, поважайте гiднiсть iнших.
6. Якщо ви розумiэте, що помиляэтеся, визнайте це одразу.
Опанування емоцій — навик стресостійкості
Емоції наповнюють наше життя, їх багато, але чи ви керуєте ними, чи вони вами?
Якщо ви не вмієте керувати своїми емоціями, то ваше існування схоже на те, неначе ви ходите по полю в розпалі бою з повною сумкою запальної суміші.
Наш сучасний світ, суспільні потрясіння, що переживаються як на загальнодержавному, так і на особистісному рівні, створюють багато стресових ситуацій, які можуть викликати негативні реакції, емоції, стани, можуть провокувати та породжувати ще гірші ворожо налаштовані стани.
Що з цим робити❓
Кожнній людині важливо набути знань з питань опанування емоцій — основного з навиків стресостійкості. Це, безумовно, сприятиме покращенню якості життя.
Багато хто з нас звик розглядати навколишній світ як причину всього, що відбувається, в тому числі і наших станів та емоцій, тобто з легкістю звинувачувати у подіях свого життя інших.
Якщо узагальнити цей підхід до життя, то формулюється він так:
🌈«Обставини керують моїм життям, мною»🌈
🤔А якщо замислитись, що будь-які обставини (події), які з нами відбуваються, — наслідки наших реакцій на попередні події.
❗Ваші реакції відбуваються у вас — у думках, в емоційній сфері. Ваші реакції належать тільки вам i у вас завжди є вибір, як реагувати. Наприклад, ваш колега знову діє не так, як ви планували. Ви можете образитися, перервати стосунки, не звернути увагу тощо — тисяча варіантів. Наступні події будуть наслідком вашого вибору реакції, а не вчинку колеги.
Ваші рідні роблять щось, що вам не подобається. Ваші наступні дії залежать не від того, що вони роблять, а тільки від вашої реакції на їх дії.
У вас є величезний вибір реакцій, і на вас цілковита відповідальність за те, яку саме ви оберете. На нас цілковита, тотальна відповідальність за наші реакції, а всі події, що відбуваються, — наслідки наших попередніх реакцій. Це свідчить про те, що майже усе наше життя — витвір наших власних рук.
Фахівці сучасної психології ділять людей на реактивних і проактивних.
Бути проактивним — це найважливіша навичка високоефективних людей. Коли ви виходите з дому, починається дощ. Яка реакція на дощ у вас?
Так виявляється різниця між реактивними та проактивними.
Проактивний — не реагує. У нього є своя програма дій та планів на день, його важко збити зі шляху. Він реагує тільки на свої внутрішні рішення та йде по життю, як криголам. Якщо йому наступили на ногу, то він не засмутиться, бо не підписував договір із цією людиною про таке. Він не дозволяє кожному «натискати на свої кнопки» й «смикати за мотузки» настрою. Проактивна людина управляє своїм життям, своїм внутрішнім світом.
Реактивна ж, навпаки, весь час реагує на зовнішні обставини першою випадковою, автоматичною реакцією.Для того щоб навчитися керувати своїм емоційним станом, важливо знати, як виникають емоції.
У людини можна виділити три центри: інтелектуальний (розум, інтелект, мислення); емоційний (емоції, настрій, серце); фізичний (тіло, інстинкти, рефлекси).
Інтелектуальний і фізичний центри перебувають під безпосереднім вольовим управлінням людини. Подумавши про минуле, ви можете з легкістю перенести себе в сьогодення. Легко згадати анекдот або улюблену пісню, фільм, який дивилися нещодавно.
Ви легко можете керувати своїми думками. Фізичний центр також перебуває під контролем людини. Ви можете встати або сісти, можете всміхнутися й заплющити очі, розправити плечі та, набравши повні груди повітря, затримати його на певний час. Емоційний центр не перебуває під прямим вольовим контролем людини.
Ви не можете моментально змінити свій емоційний стан, просто пославши собі наказ.
Емоційний стан радості виникає, якщо людина думає про щось радісне — речі, події. Коли людина перебуває в стані радості, то вона всміхається, м’язи її розслаблені.
Стан радості на рівні умовних рефлексів сполучено з усмішкою. Зв’язок працює в обидва боки. Коли нам весело, ми сміємося, але й коли ми сміємося, нам стає весело!
❗Отже, для того щоб керувати емоціями, треба навчитися керувати думками та м’язами тіла❗
Підготовка до ЗНО
- Зробіть свої установки позитивними
- Подивіться в очі страхові
- Уявіть свого «монстра тривожності»
- Психогімнастика поєднує в собі техніку релаксації і аутогенне тренування, які допоможуть вам подолати відчуття страху та емоційного напруження перед ЗНО, що в свою чергу допоможе сконцентруватись та знаннях предмету.
Перед виконанням завдань ЗНО пропоную виконати наступні вправи:
- порахуйте до 10;
- простежте за своїм диханням. Повільно вдихайте (на рахунок 7), затримайте дихання (на рахунок 3) і видихайте поступово, через ніс (на рахунок 10). прислухайтеся до своїх відчуттів;
- при собі на ЗНО дозволено мати пляшку з водою. Можна повільно попити малими ковтками воду, сконцентрувавшись на своїх відчуттях води;
- знайдіть якийсь невеличкий предмет (наприклад ручку, олівець) і уважно розглядайте його, не менше кількох хвилин. Ознайомлюйтесь з кольором, формою, структурою так ретельно, щоб можна було уявити цей предмет із заплющеними очима;
- подивіться у вікно на небо, розгляньте все, що ви бачите на ньому: форми хмаринок, колір неба і т.д., та лише потім повертайтеся до виконання завдань.
Ще один метод для подолання хвилювання перед важливим випробуванням — техніка релаксації. Його започаткував Герберт Бенсон — американський кардіолог, професор гарвардської медичної школи, практикуючий лікар.
Для досягнення кращих результатів даної техніки мають буті враховані такі умови:
- сприятлива навколо атмосфера (щоб нічого вас не відволікало);
- об’єкт зосередження у вигляді кодового таємного слова (наприклад — ручка, олівець чи дошка);
- звільнення думок від сторонніх чинників;
- зручне положення тіла (у даному випадку сидячи).
- Головне — комфорт і можливість розслабитися.
Для того, щоб досягнути таких умов, рекомендуємо виконати послідовно такі дії:
- Сісти спокійно.
- Заплющити очі.
- Розслабити своє тіло, починаючи з м’язів ніг до м’язів обличчя.
- Дихати через ніс, усвідомлюючи як повітря проходить шлях до легенів. Після видиху повітря, промовити про себе слово, наприклад, «один». Вдихнути повітря і видихнути — «два» і т.д. Дихати легко, глибоко і вільно. Зберігати таку позу декілька хвилин. Потім можна розплющити очі, щоб поглянути на годинник. Далі можна розпочинати виконувати завдання. По закінченню виконання завдання, можна посидіти ще кілька хвилин із закритими, а потім з відкритими очима для того щоб відпочити.
Така техніка релаксації і аутогенне тренування не вимагають спеціального уміння та особливих тренувань. Варто лише перед ЗНО потренуватися для того щоб автоматизувати свої дії і у разі потреби їх застосувати.
Досвід показав, що після виконання цих технік у тілі виникає відчуття задоволення, хорошого самопочуття, зниження споживання кисню. Рекомендовано також застосовувати ці вправи лежачи в ліжку перед сном (у випадку коли важко заснути).
Таке розслаблення знижує втому, допомагає швидкому відновленню фізичних сил і сприяє гарному настрою. Відкрию маленьку таємницю — спортсмени так роблять перед встановленням нових світових рекордів.
Немає коментарів:
Дописати коментар